У Харкові простилися з подружжям: життя чоловіка та дружини обірвала російська ракета 23 січня

Лежали обійнявшись, а поруч були їхні такси: так загинула родина від ракетного удару

У Харкові 27 січня простилися з подружжям волонтерів Юлією Брейніною та Валерієм Конченковим, які загинули від ракетного удару по житловому будинку на вулиці Академіка Проскури вранці 23 січня. Про це повідомляють "Коментарі. Харків" з посиланням на інформацію “Суспільне. Харків”. 

Пошуково-рятувальні роботи на місці влучання в Харкові тривали півтори доби. Під завалами знайшли родину - в момент удару чоловік із дружиною були у ліжку. Сестра загиблої Ірина Вовк розповіла, що їх знайшли в обіймах одне одного разом із двома таксами — Каєю та Шанті.

Ірина розповіла, що з 2014 року подружжя займалося волонтерством, їздили на Майдан. Юля у 2014 році готувала їжу для молодих хлопців, які охороняли будівлю ОДА. Валерій Конченков за освітою був інженером, але займався швейним виробництвом, розповів син загиблого Олександр. "Найголовніше, що він працював і не зупинявся — заради України, заради своєї родини. Він завжди думав про інших, але не про себе. Це не завжди добре працювало для його здоров'я. Батьки й сітки плели, він шив прапори для військових — на фронт і для поховань. Я йому ще казав: зупинись, вже здоров'я. А він все одно: треба робити. Сотнями робив. І як водій був, підвозив щось для військових. У нього друзі були, які ремонтували техніку, дрони, він теж там допомагав", — каже Олександр.

Фото: Юлія Брейніна/Facebook

На початку повномасштабного вторгнення Юлія та Валерій не хотіли виїжджати з Харкова. Згодом Ірина Вовк вмовила подружжя і на кілька місяців вони перебралися до Полтави.

"Якийсь час вони були у Полтаві. Там теж не сиділи на місці. У квартирі Валера зробив рамку, і ми, всі харків'яни, хто виїхав, друзі, ходили й разом плели сітки. Вони відвозили їх у Харків раз на два тижні. А їздили, тому що у Валери тут була мама. Не могли її кинути", — розповідає сестра Юлії.

Валерій доглядав за своєю 87-річною мамою, яка живе неподалік і не виходить з дому понад 15 років, розповідає син чоловіка.

"Це наш дім. Ми не хочемо його віддавати нікому. Це як психологічний захист: ти думаєш, якщо ти тут, його ніхто не забере", — каже Олександр.

Напередодні близькі кремували Каю та Шанті. Подружжя та собак родина планує поховати поруч, каже Ірина Вовк. 

Фото: В'ячеслав Мавричев/Суспільне Харків

Раніше "Коментарі. Харків" повідомляли, що напередодні жителі Харкова чули вибухи.