Церковне свято 2 лютого: що заборонено робити на Стрітення Господнє

Цього дня освячують свічки та воду

За новим церковним календарем 2 лютого віряни відзначають Стрітення Господа нашого Ісуса Христа. Про це повідомляють “Коментарі. Харків” з посиланням на інформацію Православної церкви України.

В Інституті екуменічних студій розповіли, що Стрі­тення Господнє відзначається на сороковий день після Різдва Христо­вого. Закон Мойсея приписував, щоб кожна жінка після народження дитини 40 днів не сміла входити до храму, бо в той період вона вважалася нечистою. Ці 40 днів називалися днями очищення. Після закін­чення цих днів мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. Багатша жінка жертвувала однолітнє ягня та молодого голуба або горлицю, а убога повин­на була принести пару голубів або пару горлиць. 

Саме на 40 день, згідно з приписом закону, Пречиста Діва Марія принесла до храму Ісуса. Вона,  як Божа Мати, не була зобов’язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. Та все-таки вона в покорі виконала припис закону і принесла в жертву дві горлиці.

Празник Господнього Стрітення започатковано в Єрусалимі в другій половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця С. Етерія у своєму щоденнику, де називає його “40 днем після Богоявлення”.

Дух богослужби Стрітення є той самий, що й дух Христового Різдва і Богоявлення: прославити Богоявлення на землі, звеличити Христове божество та віддати честь Пречистій Діві Марії, як Бого­матері.

Збереглися і давні традиції - під час святкового богослужіння біля церкви освячують свічки, а після роздають їх парафіянам. Такі свічки дуже цінувалися, обов'язково приносилися додому та зберігалися протягом року. В Україні їх називають “громінні” свічки. Протягом року свічку запалювали в таких випадках:

  • якщо над будинком вирувала страшна негода,

  • якщо поруч почалася пожежа або інший природний катаклізм,

  • якщо виникали складності під час пологів,

  • ніби народ “злий на чорну недугу” (епілепсію),

  • якщо людина помирала (з цією свічкою, вважалося, будь-хто зможе спокійніше та простіше покинути світ живих).

Другою важливою традицією на Стрітення є освячення води. Стрітенську воду з церкви цінували на рівні з Хрещенською. За найдавнішою традицією, воду не носили святити в храм, а збирали з "крапелі" — тобто, з бурульок, що танули.

Стрітенську воду використовували:

  • для лікування ран та внутрішніх хвороб,

  • від пристріту і відьомських чар,

  • кропили нею воїнів перед боєм і чумаків перед походом (а пізніше — всіх, хто надовго залишав рідний дім),

  • на початку сезону пасічники кропили нею вулики,

  • цією ж водою окропляли худобу під час першого вигону на пасовисько після зими.

Існує чимало заборон цього дня: 

  • під забороною прибирання, миття посуду і прання, робота з рослинами в землі,

  • заборонено займатися важкою фізичною працею,

  • заборонено сваритися з рідними, лихословити, згадувати старі образи,

  • під забороною поїздки та переїзди вважаються неблагополучними,

  • заборонено вживати спиртні напої, 

  • освячену воду ні в якому разі не можна виливати.

Раніше "Коментарі. Харків" розповідали про день ангела, привітання та заборони дня 1 лютого.



Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поделиться