Церковне свято 2 лютого: що заборонено робити на Стрітення Господнє
Цього дня освячують свічки та воду
За новим церковним календарем 2 лютого віряни відзначають Стрітення Господа нашого Ісуса Христа. Про це повідомляють “Коментарі. Харків” з посиланням на інформацію Православної церкви України.
В Інституті екуменічних студій розповіли, що Стрітення Господнє відзначається на сороковий день після Різдва Христового. Закон Мойсея приписував, щоб кожна жінка після народження дитини 40 днів не сміла входити до храму, бо в той період вона вважалася нечистою. Ці 40 днів називалися днями очищення. Після закінчення цих днів мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. Багатша жінка жертвувала однолітнє ягня та молодого голуба або горлицю, а убога повинна була принести пару голубів або пару горлиць.
Саме на 40 день, згідно з приписом закону, Пречиста Діва Марія принесла до храму Ісуса. Вона, як Божа Мати, не була зобов’язана до обряду очищення, бо освятилася Христовим Різдвом. Та все-таки вона в покорі виконала припис закону і принесла в жертву дві горлиці.
Празник Господнього Стрітення започатковано в Єрусалимі в другій половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця С. Етерія у своєму щоденнику, де називає його “40 днем після Богоявлення”.
Дух богослужби Стрітення є той самий, що й дух Христового Різдва і Богоявлення: прославити Богоявлення на землі, звеличити Христове божество та віддати честь Пречистій Діві Марії, як Богоматері.
Збереглися і давні традиції - під час святкового богослужіння біля церкви освячують свічки, а після роздають їх парафіянам. Такі свічки дуже цінувалися, обов'язково приносилися додому та зберігалися протягом року. В Україні їх називають “громінні” свічки. Протягом року свічку запалювали в таких випадках:
якщо над будинком вирувала страшна негода,
якщо поруч почалася пожежа або інший природний катаклізм,
якщо виникали складності під час пологів,
ніби народ “злий на чорну недугу” (епілепсію),
якщо людина помирала (з цією свічкою, вважалося, будь-хто зможе спокійніше та простіше покинути світ живих).
Другою важливою традицією на Стрітення є освячення води. Стрітенську воду з церкви цінували на рівні з Хрещенською. За найдавнішою традицією, воду не носили святити в храм, а збирали з "крапелі" — тобто, з бурульок, що танули.
Стрітенську воду використовували:
для лікування ран та внутрішніх хвороб,
від пристріту і відьомських чар,
кропили нею воїнів перед боєм і чумаків перед походом (а пізніше — всіх, хто надовго залишав рідний дім),
на початку сезону пасічники кропили нею вулики,
цією ж водою окропляли худобу під час першого вигону на пасовисько після зими.
Існує чимало заборон цього дня:
під забороною прибирання, миття посуду і прання, робота з рослинами в землі,
заборонено займатися важкою фізичною працею,
заборонено сваритися з рідними, лихословити, згадувати старі образи,
під забороною поїздки та переїзди вважаються неблагополучними,
заборонено вживати спиртні напої,
освячену воду ні в якому разі не можна виливати.
Раніше "Коментарі. Харків" розповідали про день ангела, привітання та заборони дня 1 лютого.