Рибні лавки, заводи та парки: що відомо про одну з головних транспортних вулиць Харкова

Як розбудовували одну з головних транспортних вулиць Харкова

Вулиці Харкова зберігають історію створення та розбудови міста. "Коментарі. Харків"  розповідають історію вулиці Клочківської.

У 1804 році, губернський землемір Микола Драгомир зі Слобідсько-Українського губернії вперше в історії Харкова надав офіційні назви місцевим вулицям, пише видання Newsroom. Однією з таких була Клочківська вулиця, розташована біля річки Лопань, яка веде до Клочківського млина “внизу під горою”. 

Автори книги “Історія міста Харкова за 250 років існування”, Багалій і Міллер, помилково вважали, що Клочківська вулиця, як частина слобідки Клочківка, включала в себе і місцевість Піски, хоча ні Клочківський млин, ні слобідка Клочківка, ні Піски не були частиною міських меж.

Існує поширена думка, що назва Клочківська вулиця походить від харківського полкового судді Тимофія Лаврентійовича Клочка, засновника Клочківського млина, хоча документальних доказів цього немає. Припущення про походження цього топоніму може бути іншим. Старі карти показують, що млин був розташований на декількох маленьких островах, або клаптиках, що могло стати походженням назви. Цікаво, що на річці Лопань у межах міста, у фортеці, існувала аналогічна місцевість з багатьма маленькими островами, відома як Клочки. 

У 1824 році на початку Клочківської вулиці з'явилися рибні лавки, що вказувало на зростання торгівлі в регіоні. 

У 1909 році вулиця стала ще більш значущою з появою трамвайної лінії, що сприяло збільшенню доступності та розвитку інфраструктури.

1924 рік ознаменувався великими планувальними роботами. На місці колишнього пустиря, перерізаного глибоким яром, було облаштовано Клочківський узвіз, який з'єднав вулицю з Майданом Свободи (колишня площа Дзержинського). Тоді ж вулицю продовжили трамвайною лінією.

В архівних документах значиться, що 1930-ті роки принесли нові зміни: біля Бурсацького мосту з'явилися кузні, а за ними – кам'яні торгові лазні. У цей період частина вулиці, прилегла до Покровського собору, розбудовувалася, попри болотисті території, що раніше стримували забудову.

У 1955 році на схилі Саду Шевченка, що виходить на Клочківську, побудували мальовничі каскадні сходи.

У 1959 році вулиця розширилася, а трамвайна лінія – продовжилася.

Ботанічний сад Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, розташований на Клочківській, 52, довгий час був важливою частиною екологічного та наукового життя міста. Частина саду пізніше була перенесена в район Павлова Поля (Саржин яр).

На Клочківській також було розташовано низка підприємств, серед яких заводи “Металіст”, торгового машинобудування та харчових кислот. В дев'ятій п'ятирічці вулиця пережила значне будівництво: в кінці вулиці було споруджено великий шляхопровід, об'їзна дорога навколо Харкова, відкрито кінотеатр “Сучасник” і палац водного спорту.

Велике житлове будівництво відбулося у 1971-1975 роках, особливо в північній частині вулиці у районі Олексіївки. Згідно з проєктом інституту "Харківпроект", була розпочата забудова мікрорайонів Павловки, які зайняли площу 290 гектарів і стали частиною єдиного житлового масиву. 

Серед визначних місць на Клочківській варто вказати:

• Міський сад імені Шевченка,

• Пантелеймонівський храм,

• Соснова гірка,

• Храм Олексія, людини Божої,

• Костел Святої Родини.

Ці об'єкти не тільки є свідками історії, але й важливими частинами сучасного міського ландшафту Харкова.

Раніше "Коментарі. Харків" повідомляли, що харківський вокзал потрапив у трійку лідерів.